***
говорити ¤к постриг монаший
≥ в≥д того лишитьс¤ лише
'дна шкаралупа гор≥хова
бо так завше розход¤тьс¤ прожилки
на щоках лист¤
так ≥ не дочекавшись осен≥

зараз обличч¤ стають маслаками
по-с≥ромацьки б≥лими
тупц¤ють гарцюють стугон¤ть
заки хтось ≥з п≥дковами ср≥бними
њм усм≥шки не п≥дкуЇ в≥д кутика до кутика

***
ми розгойдували ц≥ сходи
н≥би було л≥ньки њх дочитати
≥ десь на сорок сьом≥й стор≥нц≥
хтось випалив що цегла ск≥нчилась
а в двер¤х в≥дмовила ручка
тож ми так ≥ зостались напрочитаними
у цьому св≥т≥ гострих склеп≥нь
≥ лавЦдеревТ¤них г≥льйотин
що в≥д них скуйовджен≥ голови
куп≥дон≥в порозл≥тались ст≥нами
ще й флюгер на п≥дбор≥ башти
хрипко каррртаво
зробив реверанс
костел стор≥нку загнув
¤к пальчик сходинки

***
м≥ста так≥ ж жив≥
¤к рип дверей
¤к смужка св≥тла насупроти

скут≥ квартали
з маховими колесами перехресть
хто т≥льки не нашпорювавс¤
на њх зубц≥

сквери з але¤ми
що хтиво розход¤тьс¤
вр≥зноб≥ч

мережки сн≥г≥в
на спод≥ околиць
м≥ста так≥ ж жив≥
¤к бордел≥

***
св≥тло таке м'¤ке
що можна пор≥зати пальц≥

але бачиш кол≥на тепл≥
батарењ перебинтовано б≥лим
сто¤ки впритул

але ж наче хтось хрип≥в
говори брате говори
нав≥ть коли слова застр¤гають
шматками глевкого хл≥ба

в≥дтод≥ ¤к день пахне
сирою згущ≥вкою
≥ наш≥ голоси ср≥бн≥
б'ютьс¤ об бл¤шан≥
ст≥нки к≥мнати

св≥тло таке впритул

***
¤ в≥дкину голову р≥зко ¤к т≥нь
п≥д мостами очей пов≥нь ц¤
дзигар≥ поковтали тонк≥ ¤зики
в пр≥рвах своњх циферблат≥в

мандрувати таки од≥сейно
≥ торочатьс¤ хмари дощем
пенелопи ведуть телемах≥в малих
м≥ж вокзальних галер

***
сорочц≥ б≥ло при чорн≥й краватц≥
ро¤ль

манжети клав≥ш
постава струнка
¤к нотний стан

д≥вчисько бавитьс¤ лише
й не хоче н≥ц грати
¤кий бетховен вб≥са
коли соната

сорочц≥ форте при чорн≥й краватц≥
≥ п'¤но

бемол≥ бундючн≥
нервовими пальц¤ми тануть
во¤ж зат¤гнувс¤ маестро
пора повертатись
скрип≥чним ключем на п≥дборах
аверс

***
ти прийшла до мене
так ¤к повертають книжки
без дек≥лькох стор≥нок
але ≥з приписами на пол¤х

у тому бар≥ розплатилас¤
монетною лускою
що дала л¤паса тиш≥
аж веч≥р розчервон≥вс¤

плавниками торкалас¤ зустр≥чних
≥ в≥дчувала њхню шерхлу шк≥ру
пригублювала њх вуста
забродил≥ в≥д виноградного соку

***
м≥стом гупають слони
¤к фундаменти

з ¤рликами номер≥в
щоб не сплутали

а жирафи л≥хтар≥в
вигинаютьс¤

стадо зебр
переходом тупц¤Ї

вс¤ка к≥шка думаЇ
що пантера Ї
њњ т≥нь на те щось скидаЇтьс¤

а то лише недопалки тл≥ють
в темр¤в≥ очима шакал≥в

***
вгору!вгору!цокот≥ла брук≥вка
≥ пот≥чок ¤зика прикушувала
своњми блискучими зубами
сонце!сонце!сходить ¤к мати
носить ¤блука на горище
скоро!скоро!свербить ув оц≥
¤к на вистр≥л

мольфар
чолов≥к в таракотових штан¤х
руки-в-боки Ц володар сн≥в
суне голкою меж верблюди
п≥щаних осеней

у кишен¤х його кленостр≥ли
не пройти фугу хмар

чолов≥к в таракотових штан¤х
не ставай на шл¤ху хто зна
¤к кол≥но тьохне востанок
випавши пташен¤м ≥з гн≥зда

***
м≥й ¤зик тр≥поче на в≥тр≥
червоним прапорцем
на башт≥ б≥лозубн≥й
в≥н не знаЇ що в середин≥
але каже що купа кам≥нн¤
в≥н не йме що в серц≥
але плеще про почутт¤

в≥н тр≥поче
≥ с≥романц≥ розуму
т≥кають геть
калатаючи лапами
дзв≥нк≥ сн≥ги

***
вештаЇтьс¤ т≥нь л≥хтар¤ми н≥ч
зазираю у двори ¤к малевич в п≥ч
пустки темн≥ в≥кон по-чорному ген≥альн≥
зотл≥вають вугл≥ кухонь займаютьс¤ спальн≥

вишнеточать б≥ло у п≥дТњздах ст≥ни
оч≥ у кот≥в кольору март≥н≥
сходи скрекот¤ть в≥д лунких п≥дбор≥в
м≥с¤ць однобокий суне зовс≥м кволо

***
з≥йшлис¤ двоЇ
≥ виють б≥лками своњх очиць
силкуютьс¤ на пТ¤тиструнн≥ лист¤ грати
пити серце з горл¤нки
дзуськи
зойк накриЇ рану ¤к подорожник
≥ бджоли зал≥пл¤ть воском в≥чка

***
маленький червоний чолов≥чок
стоњть ¤к вкопаний йому скрушно

тод≥ жвавий зелений
бере його за руку ≥ переводить
на той берег

вони покидають це царство
окун≥в що п≥дгл¤дають у в≥чка затонулим

≥ т≥льки нитка св≥тла
≥з твоњх очей у моњ

***
пТю с≥к ≥з жовтого горн¤тка
≥ око помаранчеве у н≥м
≥ ¤ бачу себе на дн≥
на б≥лому дн≥
≥ думаю: хто це

небо велетенська калюжа
птахи що нас≥нн¤ в н≥й
св≥т розходитьс¤ колами

а у мене мокр≥ ноги
≥ безл≥ч св≥т≥в п≥д ними
≥ безл≥ч несе њх в≥дбитки
на своњх п≥дошвах

¤ ≥ пес
обоЇ шукаЇмо
¤ к≥стку а в≥н

м≥с¤ц¤ коп≥йка
залежалась у калитц≥ ноч≥
мен≥ ¤к знах≥дка

та ¤ лиш бреду берегом
ст≥ксовим берегом
≥ завтра знову питиму с≥к
с≥к помаранчевий