***
головна небезпека Ц у можливост≥ зупинитис¤
не крути головою тримай м≥цн≥ше св≥й пульт...

та нав≥ть потреба молитис¤ Ц затримуЇ н≥би митниц¤
деколи переконлив≥ше в≥д ваших гумових куль

бо все одно слова таки залишають оп≥ки
≥ весело борсаютьс¤ у калюжах придунайськ≥ св¤т≥
поки буденн≥ реч≥ виснажують ¤к наркотики
приЇмно м≥ж ≥ншим виснажують що ≥ було на мет≥...

коли ж врешт≥ решт набридають домашн≥ клопоти
≥ аби прикурити - вже доводитьс¤ спалювати мости Ц
страшною смертю вноч≥ захлинаютьс¤ б≥ороботи
солодким щаст¤м на ранок пробльовуютьс¤ коти

тож в≥р ≥ люби ¤к сказано Ц ¤кщо вистачаЇ мудрост≥
п≥дкидуй ц≥луй розгойдуй ≥ щиро в≥дд¤чуй за це Ц
чи тимчасов≥й н≥жност≥ чи голосн≥й розкутост≥...
бо доки ти Ї м≥шенню Ц тоб≥ дозволено все

***
випаровуЇтьс¤ випов≥трюЇтьс¤
винищуЇтьс¤ вогнеметами з татковоњ лаборатор≥њ        спец≥альн≥ розробки
спустошен≥ каси                    соц≥альн≥ програми
це ≥ Ї земл¤ синку це ≥ Ї наша земл¤ маленький покидьку

думи моњ думи
сьоме житт¤
≥ не так≥ глюки приходили у наш≥ коридори
в наш≥ гори висок≥
степи широк≥
але част≥ше напевно все ж таки у коридори

кричатимеш в своЇ рад≥о
а що вже кричати?
великий ≥ старовинний сивий хворий   беззубий безнад≥йний
ну про що тут питаю кричати
вали мене тату

***
сн≥г ≥де по горизонтал≥
≥де назустр≥ч

знаЇш брате
ми щойно завалили п≥д ук≥с
ще один р≥к
ще один ворожий бомбовоз

≥ дарма що наш≥ доблесн≥ в≥йська
загрузли по вуха
вс≥ звикли

≥ дарма що наш≥ ж≥нки
практично не в≥дгукуютьс¤
на слово кохана
вони призвичањлис¤ до ≥нших сл≥в
¤к≥ природн≥ш≥ дл¤
ц≥Їњ великоњ загробноњ любов≥
¤ка б≥льше туга н≥ж любов
¤ка б≥льше жарт н≥ж любов
≥ б≥льше н≥ж любов ¤к така

сн≥г ≥де по горизонтал≥
≥де назустр≥ч
дешев≥ солодощ≥
вони пропонуватимуть
не бери
сн≥г ≥де по горизонтал≥
н≥би додому
≥де назустр≥ч

***
на п≥вноч≥ року Ц висока вода
≥ дим що вистежуЇ напр¤мок в≥тру...

≥ надто в≥длунюЇ Ц просто хода
що вклинюЇ л≥теру в л≥теру...

ти можеш ховатис¤ десь м≥ж людей
ти можеш губитис¤ марити падати
збиваючи п≥ну з ранкових очей
ранковими вадами
високими водами хл≥бом вином
прозр≥нн¤м вином ≥ Ц ¤к водитьс¤ Ц втечею
м≥ж с≥ном ≥ голкою серцем ≥ сном
реченн¤м ≥ зреченн¤м
тво¤ половина Ц у рад≥охвиль
тво¤ революц≥¤ Ц бродить печ≥нкою
замацана страхом ≥ куркою-гриль
зл¤ганн¤м ≥ шинкою...

ц≥ син≥ пол¤ б≥л¤ син≥х сад≥в
це впевнене св≥тло ц≥ хмари мов жалюз≥...

висока вода ми йдемо по вод≥
сл≥ди Ц залишаютьс¤

***
сьогодн≥ була злива. метелики вмирали
≥ випари зд≥ймались розслаблен≥ мов дим
ми в≥рили у св≥тло бо св≥тло вимикали
ми в≥рили у кам≥нь бо кам≥нь був твердим

але тво¤ планета розчинна н≥би кава
та зблискують з≥рками вже загран≥ в любов
зелен≥ оч≥ мавок блакитн≥ оч≥ мавок
червон≥ оч≥ мавок Ц
не виспалис¤ бо

п≥дсмажена медуза Ц налий ще трохи нафти
тр≥почуть прапорами почавши ворожбу
можливо ми не зв≥дси ми трохи космонавти
ми справжн≥ кам≥кадзе ми летимо в трубу

пол≥т нормальний мамо сьогодн≥ була злива
так часто Ц зранку ос≥нь а ввечер≥ зима...
зима                 вона хороша
труба               вона красива
пол≥т нормальний мамо      пол≥т нормальний ма...

***
те що могло стати с¤йвом
ним врешт≥-решт не стало

знанн¤ Ц сила
знанн¤ Ц силос

пломба правди
вил≥таЇ щоразу
така безпорадна ц¤ правда
≥ засушен≥ краби
≥ усм≥шки друз≥в по зброњ
мов проц≥джений через марлю с≥к
кислота на вустах
голос дубльований на пл≥вц≥
клей слини
так бол¤че в≥дриватис¤ в≥д материка...

≥ г≥рськ≥ безнад≥йн≥ лавини
н≥би тво¤ вертикаль насичена водою
н≥би тво¤ любов липка ¤к сорочка
н≥би твоЇ здивуванн¤
н≥би твоЇ оч≥куванн¤
географ≥¤ анатом≥¤

вибухи на сонц≥ Ц
в≥зуальн≥ ефекти
дл¤ довгоњ подорож≥ кап≥л¤рами
акустичноњ осен≥
спок≥йно спок≥йно
дал≥ Ц буде
завжди щось Ї дал≥

***
це н≥¤ка не потреба сказати
це щ≥льн≥сть сл≥в ≥ не б≥льше

маршрут давно скасовано
а ти все стоњш ≥ стоњш на зупинц≥

жодноњ корист≥ у цих в≥тр¤ках
жодного сенсу у цих перем≥щенн¤х

ми осв≥тлен≥
д¤кую дуже вс≥м хто потурбувавс¤

керам≥ка ≥ л≥пнина
шматки тебе на кожному кроц≥
так любити не можна
так в≥рити у когось хибно
так спод≥ватис¤ ≥ так розкидати кам≥нн¤
так жад≥бно ковтати це пов≥тр¤ просте звичайне пов≥тр¤...

дит¤ч≥ майданчики з впертими слониками
роздрукован≥ тексти електронних лист≥в
ти розчарована
але ми вс≥ тут розчарован≥
нав≥ть говорити не хочетьс¤
тому пТЇмо ≥ мовчки ≥ довго

у футбольн≥й с≥тц≥ Ц к≥лька збитих л≥так≥в
у розр≥дженому пов≥тр≥ Ц
захриплий ос≥нн≥й
ф≥нальний свисток
все

а ти ¤к думала?

ѕ–»’≤ƒ ќ—≈Ќ≤
поњхав на вих≥дн≥ з м≥ста
забув закрити двер≥ на балкон
ос≥нь все зрозум≥ла
прийшла побула п≥шла
тепер у к≥мнат≥ холодно

≥ н≥би не ¤ тут господар
не ¤ готував ¤Їшню на кухн≥

не м≥й це св≥т
не м≥й телев≥зор
телефон компТютер
ст≥л л≥жко
старий рад≥оприймач ¤кий слухаю дос≥
груповий секс по icq що в≥дбувс¤ без мене
новини з л≥н≥њ фронту в гобл≥нському переклад≥
все все чуже

ус≥ ж≥нки у ¤ких блукав
ус≥ молитви ¤к≥ шепот≥в
залишки њж≥ запахи трав
вени ¤к≥ так перегризав
н≥би завжди це зробити хот≥в

суц≥льн≥ пл¤ми орган≥чного походженн¤ на норков≥й шапц≥ безц≥нного досв≥ду
чорн≥ д≥ри так≥ чорн≥ д≥ри
¤к провали у памТ¤т≥ колишнього класного кер≥вника
ми зустр≥лис¤ випадково
ми не знали про що говорити
в≥д нього п≥шла дружина до мене приходила ос≥нь
все лист¤ пожовкло за одну н≥ч
тет¤на петр≥вна ну ¤к же вчителька географ≥њ ледве от¤милас¤ п≥сл¤ ≥нфаркту
андр≥й вогнеруб одруживс¤ три роки в≥дсид≥в а пот≥м ≥ одруживс¤
на пам≥р≥ знайшли сл≥ди неандертальц≥в бурий ведм≥дь зТњв родину геолог≥в
ст≥льки кв≥т≥в привезли з дач≥ що вноч≥
спиш н≥би у трун≥ Ц ст≥льки кв≥т≥в
≥ г≥пертон≥¤ замучила ≥ футбол≥сти не забивають ¤к хочетьс¤
¤ все можу зрозум≥ти але хто вкрав крейду? мал≥ покидьки
суч≥ д≥ти
хто спиздив крейду?!.

≥ правда Ц стара
≥ безсилий закон
безсилий закон Ц перетоптаний тл≥н
                                             ≥ ангел печал≥ зл≥таЇ на дах
щоб вкотре дивитись
                           ¤к пТЇ ацетон
за хвилю по тому ¤к пив анальг≥н
хаз¤њн рослин, повелитель комах