олег коцарев /харків/
]-мій перший ніж-[
ФАБРИКА-КУХНЯ
Беззвучно-беззвучно
Ходить ранок приватним сектором:
Беззвучно працюють будівельники,
Беззвучно їздять авта,
Тільки листя дуже гучно котиться
Й досить сильно гуде
Фабрика-кухня_при_лікарні;
На фабрику-кухню лізе снайпер
По трубах чоботям добре гнеться,
Дах ___ фабрики-кухні похилий:
Добре лягти
Й упертись
У мертву
Мініатюрну будку ногою;
Снайпер глибше вдягнув шапку,
Снайпер націливсь на шестиповерхівку,
Але не забув поправити бейджик
Із написом
ЕКЗИТ
ПОЛ.
МІЙ ПЕРШИЙ НІЖ
І що він мені
Тільки не показував!
Навіть шрами на гидких жовтих ребрах.
І розповідав що вбивав людину
Й про обставини в республіці Ічкерія
(Ми були за довгим незручним столом)
Та насамкінець він показав мені ніж
Танцюючи з русявою дівчиною
Цю дівчину привіз з центру я:
Звичайна лярва з прикрою посмішкою
Дуже-дуже молода
І з довгим конячим волоссям.
Нащадки спитають
Що я хотів і нащо привіз її в той будинок?
Важко сказати
Теоретично я з нею хотів переспати
Поки крякають рештки бору навколо
Очевидно
Дівчина йому сподобалась
Вони танцювали
Й саме тоді він узяв ніж
Чорний ніж з сірими заклепками
Та слідами торішнього хлібу і снігу
Дивлячись на мене й на неї
Він малював ним блюда в повітрі
Величезні
Все більше дивився саме на мене
Й іноді креслив літеру Зе
Відтоді я вирішив пишатися:
Я – зовсім не кінчена людина
Й не загнаний кабацький кабанчик:
Ніж мені показали ж бо
Не з-під столу як декому
А у швидкому
З натяком на пристрасність танці
Мій перший
Кухонний ніж!
РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ
Показовий випадок
з історії менеджменту
Трапився буквально кілька днів тому
Я працював на одну фірму –
ні не ту
Де мене весь час
питали
чи не єврей я і чому
Ні нормальна фірма:
брудні жалюзі й фамільярна стриманість
Я помагав жити
їхньому журналу
Й непогану платню
в хазяїна отримував
Він дико рахував сіро-сині купюри
а я робив вигляд
що дивлюсь кудись далі
Потім я йшов
і не було підстав
не бути задоволеним
Але раптом усе
круто змінилося
Хазяїн журналу сказав мені
знайомся це Оля
Показавши жінку
зі злитим волоссям
і гнилістю
Кажу:
дуже приємно
а він сказав
Оля тепер керує проектом
Оля керує всім проектом
Вона робитиме замовлення
і все знає
І вона вирішуватиме
питання
з грошима й інтернетом
Час минав
я працював тиждень
Вечорами
мене кололи
чомусь засвітлені очі підвалів
І от я прийшов –
прийшов
забрати
у них свої купюри
а чай в Олі стигне
"Добре
зараз
тобі
все буде"
вона сказала
І пішла до кімнати шефа
там звідки пахнуть гроші
Я все чув
вона
хазяїну говорила
що от
прийшов Олег
потребує платні – він до неї звик
Хазяїн енергійно порахував купюри
віддав їй і сказав прошу!
Оля урочисто перенесла їх
через дві кімнати
мені
на витягнутих руках
а грудь її урочисто бовталась об берег
ось твої гроші сказала Оля
тут повинно бути все правильно
дякую сказав я
а про себе подумав
ти – справжній
проекту керівник
В контражурі
світилось
небо
із
зворотнього
боку
Поки цими всіма сходами спускався
Якоїсь миті
потемніло
люди побігли на зупинку
десь роняли водку
Налетіла
купа галок –
і я злякався.
ГЕТЬ ДВОРОВУ РОМАНТИКУ
таке от життя
у старих дворах
навесні тут великі тіні
влітку великі зірки
восени тут багато диму
а взимку бузкові плями
життя отаке
і ти це
слухаєш
живеш
читаєш?
так?
геть дворову романтику!
в котрійяк пролісок
зростає грудневий щемщем нещадний до ворогів райху
геть дворову романтику!
підвели під великі вікна
швидко ідуть
чорно-білі
ко-
ти зранку помиєш плечі
та зрозумієш
що є тільки дві хороші легендарні штуки:
щастя і боротьба
виллєш додвору
з крихкого балкону
таз із водою та не почуєш звук
і тоді остаточно зрозумієш
що таки точно
є тільки дві штуки: щастя й боротьба
тільки не намагайся себе розчулити
власним шрамом і торішнім листям на гаражах!
ТРАСА Е-40, ВІДТИНОК ЧУГУЇВ-ХРЕСТИЩЕ
(з циклу Пам’ятки України)
Швидкість невитравних біло-червоних автобусів
Я оцінюю в 60-70
Отже
Хто хотів
Той міг
Розгледіти гаразд і степ і стовп
І звідки вилазять дими
Та
Зграйки
Снігу.
На диво тепла зима
В стилі єес –
Дуже сильну любов викликають
Смугасті огорожі уздовж траси
Та невисокі
Наказові дорожні знаки
Як усе це вміє світитися в темряві!
Мертвим теплим усміхненим світлом!
Наближався спуск
У пір’їсті скелі
Удвобіч розбігався лісовий міст
А проворуч прилягала
Смуга для розгону транспортних засобів;;;
На трасу вийшли четверо
В осінніх куртках і з калашами
Причому через вітер
Куртки здавались більшими...
Пасажирів спустили з траси
Й поклали на землю лицем
Поки чистили речі в автобусі
Пасажири лежали й не сміли ворушитись
Мов поламане гілля
Розкидане лісостепом
Лиш один істерик
Чомусь зумів непомітно
Відповзти у водовідвідний тунель під шосе
Просидів там до вечора й переможно втік.
Хочеться тепер пообіцяти
Неодмінно!
Вже найближчими роками
Прогрес просичить лісостепом
І для автобусів збудують тунелі
Порзорі й високі над озерами
Глибокі й пахкі під скелями:
Вони будуть такі швидкі й вузькі
Що не трапиться жодного розбійника!
А якщо й трапиться один то відразу збожеволіє від шуму!!!
- - - Я їхатиму в бузковому кріслі
Праворуч вікно
Перегортатиме смуги вогників
І насниться мені величезний білий
Квадратний метр МОГО сиру
А поряд – порізані дрібні шматочки
Червоногарячого
Сиру
Викладача української
Літератури.
ПОШИКИ (з однойменної п’єси)
Пошики закінчаться
І лишиться щем
З-під
паркана вилізу
Роз
Гор
Нусь
Мене не спіймали?
Ластівки в під’їзді
Подо
Рослі
Шали
До вікна
Крейда і сліди
Кіт скубе ковтун
Мокро вчасно
брудно
Знов не
помилився!
Все як треба
в осінь
Але все – не чітко:
На паркані плющ
А в паркані –
фінка.
ВЫХОЖУ 1 Я НА ДОРОГУ
регулярно
з заґратованих воріт дитячого майданчика
виходить жінка
на дорогу й повільно рухається вздовж паркану
іноді озирається
когось чекає
а в основному злякано дивиться вперед
кудись далеко трохи вище базару
жахлива жінка
і якщо вам життя втратило смак
чи загірчило на піднебінні
й вечірні вікна вас не люблять
то приходьте сюди
поглядіть на цю жінку
і все відразу зміниться
а якщо робити це часто
можна стрінути цю жінку всміхненою –
ефект неперевершений!